Професор Бельгард О.Л. видатна постать серед науковців повоєнних часів у Дніпропетровську. Його життя й доля стали для мене привабливими саме у 2014 році не тільки через те, що це були спогади про постать класичного університетсько професора, якого я пам’ятаю із студентської пори, бо закінчила біофак за спеціальністю біофізика, у 1972 році. Хоча Олександр Люціанович для студентів нашої спеціальності не читав лекцій, його особистість сприймалась як титан науки серед інших корифеїв університету (професорів Рейнгарда Л.В., Массаковського В.Ш., Мельникова Г.Б., Донцової З.М., Моцного П.Є. та інших).
Раптом в липні 2014 року я отримала інформацію від заслуженого журналіста України, невтомного краєзнавця М.П.Чабана (з яким більше 10 років знайома), що є книжка упорядника Чегорки П.Т. «Он был поэтом леса», 2012 року видання до 110 річниці з дня народження професора. Для мене, як голови литовського товариства «Гінтарас», стало приємним відкриттям, що Олександр Люціанович народився в Литві 4 жовтня 1902 року в робочому селищі околиці містечка Лєнтваріс, поблизу Вільнюса, він за національністю литовець. В багатодітній родині він був дев’ятою дитиною. На початку першої світової війни лінія фронту проходила поблизу Вільнюса та через те, що батько Люціан Стефанович працював на оборонному заводі, робітники й родина Бельгардів були евакуйовані в Катеринослав. Навчання Олександра Люціановича продовжилось в другій гімназії Добровольського (колишній корпус філфаку ДДУ по вул. Т.Шевченко на розі з К.Лібкнехта), потім у Катеринославському гірничому інституті. Його батько дуже хотів, щоб сини набули інженерної спеціальності. Щоб підзаробити грошей, на канікулах Олександр працював лісним таксатором.
За словами самого професора саме любов до лісів, озер Литви стала вирішальною у виборі профілю навчання та професії, яку він обрав на все життя – вивчати та примножувати лісні масиви Дніпропетровщини. Після двох курсів навчання, у 1922 році він поступив на перший курс біологічного факультуту Катеринославського університету. В 1933-1972 роках він очолив кафедру геоботаніки та вищих рослин ДДУ.
Під час ВВВ родина знаходилась в евакуації в Краснодарському краї. Олександр Люціанович з дружиною Ангеліною Павлівною працювали вчителями в школі. Після повернення до Дніпропетровська в 1944 році на навчання до біофаку ДДУ вступили 20 випускників цієї школи.
В родині професора Бельгарда О.Л. син Олександр та донька Галина, є онуки та народився правнук. Донька професора Галина Олександрівна кандидат біологічних наук працює в аграрному університеті м. Дніпропетровська. Моя зустріч з нею нещодавно відбулася в квартирі, де мешкала родина професора О.Л.Бельгарда. Ми домовились з Галиною Олександрівною, що опишемо литовську сторінку з життя її батька.
slider=54
Донька професора Галина Олександрівна – кандидат біологічних наук, працює в аграрному університеті м. Дніпропетровська.
Текст та фото підготувала
голова литовського культурно – ділового центру «Гінтарас» Г.М.Хмель-Дунай
Он был поэтом леса | Український лісовод
